- промінний
- prominnyj
прикм.promienny
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
промінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
промінний — а, е. Те саме, що променистий 1), 2) … Український тлумачний словник
рівнозмінний — а, е. Такий, під час якого його величина за будь які однакові проміжки часу змінюється на те саме значення. Рівнозмінний рух … Український тлумачний словник
міжвоєнний — а, е. Стос. до проміжку часу між двома війнами … Український тлумачний словник
променистий — I (який випромінює світло; про очі, погляд сповнений внутрішнього сяйва), променястий, промінний, осяйний, сяючий II ▶ див. блискучий 1), радісний I, щасливий 1), ясний I, 2) … Словник синонімів української мови
екстракція — экстракция liquid extraction, liquid liquid extraction *Extraktion спосіб розділення суміші речовин на складові частини за допомогою розчинника, в якому вони розчиняються неоднаково. Результат екстрагування. Е. базується на різниці коефіцієнтів… … Гірничий енциклопедичний словник
крос — у, ч. 1) Спортивний біг або перегони пересіченою місцевістю з подоланням природних перешкод. 2) У боксі – зустрічний удар, коли рука боксера перехрещує руку супротивника. •• Телефо/нний крос проміжний пристрій для з єднання зовнішніх абонентських … Український тлумачний словник
ресурс — у, ч. 1) тільки мн., які, чого. Запаси чого небудь, які можна використати в разі потреби. || Грошові цінності, джерела чого небудь. •• Ба/нківські ресу/рси кошти, які є у розпорядженні банків і використовуються ними для активних операцій.… … Український тлумачний словник
смуга — и, ж. 1) Видовжена, обмежена чим небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін. || Довга риска, лінія на якій небудь поверхні. || Довгастий знак на тілі від удару. || Складка на шкірі … Український тлумачний словник
флуоресценція — флуоресце/нція або флюоресце/нція, род. флуоресце/нції (англ. fluorescence) короткотривала (від пікосекунд мілісекунд) люмінесценція. Виникає внаслідок: опромінення речовини світлом, йонізуючим промінням, проходження крізь неї електричного струму … Фізико-технічний словник-мінімум